МИКОЛАЇВСЬКИЙ ПІЛОТ АНДРІЙ БАСОВ ПЕРЕМІГ НА ЧЕМПІОНАТІ УКРАЇНИ З ЛІТАКОВОГО СПОРТУ

Умови розвитку спортивної журналістики в Україні такі, що, можливо, не всі знають про існування літакового спорту.
Регіональна преса не дуже балує читачів подібними повідомленнями.

У нас все навпаки. Отримавши «сигнал» по перемогу пілота Миколаївського авіціційно-технічного спортивного клубу «Ікар» Товариства сприяння обороні України Андрія Басова на 61-му Чемпіонаті України з літакового спорту від начальника аероклубу Дмитра Філоненка, стрімко прямуємо до переможця, познайомитись ближче, набратися позитивних емоцій, проникнутися радістю перемоги.

Через кілька хвилин після того, як на нашій сторінці було опубліковано репортаж з чемпіоном, пролунав телефонний дзвінок від тележурналістів одного з Миколаївських телеканалів. Кажуть, що існує «циганська пошта», так он «журналістська пошта» спрацьовує швидше. Після недовгих вагань, Андрій Басов – зірка телеекрану. Країна повинна знати своїх героїв!

Додамо, що наше знайомство з Андрієм Басовим відбулося майже рік тому, коли ми були присутні на території аероклубу під час здійснення Андрієм першого самостійного польоту. Тут же, у присутності юних патріотів, вихованців ТСОУ, відбулася посвята Андрія у льотчики. Діти саме були на екскурсії у аероклубі, яка проводилась у межах одного із Всеукраїнських заходів ГО «Миколаївська ОО ТСО України».

Така невеличка передісторія нашої нової зустрічі з аероклубом «Ікар» та його завзятими пілотами-ентузіастами, командою справжніх професіоналів льотної справи Миколаївського авіаційно-технічного спортивного клубу «Ікар» ТСОУ: Дмитром Філоненком, Юрієм Федоткіним, Валентином Чекмарьовим, Олексієм Колодіним, Андрієм Басовим, Сергієм Зубковим. Отже, при ближчому знайомстві, дізналися набагато більше, ніж планували.

Винагородою за цікаве спілкування був політ журналіста на борту літака над містом Миколаєвом. Бо емоції повинні бути справжніми.

Спілкувалися з Андрієм Басовим до польоту, у повітрі й після приземлення. Враження неймовірні. У небі відчуття саме такі, як спрогнозував пілот: відчуття повної свободи, коли всі проблеми залишаються на землі. Великих перевантажень не помітили. Літак відштовхнувся від землі і плавно піднявся у небо. У вікно, через повітряний простір, зі значної висоти наше місто та його околиці виглядають такими зосередженими, чітко спланованими. Рівнесенькі прямокутники добре оброблених сільськогосподарських угідь навіюють почуття гордості за Україну та людей, які працюють на цій землі. А місто, воно з висоти надзвичайно спокійне. Не видно метушні та галасу, панують спокій та зосередженість.

Дивно, але швидкість зовсім не відчувалася. Все було дуже схоже на казку. Пілот то набирав висоту, то знижував літак, даючи можливість помилуватися чудовими краєвидами, водною акваторією. Віражі перехоплювали дух. Було неймовірно прекрасно. Неможливо передати словами цю красу, слів замало. Почуття вдячності за можливість побувати на висоті безмежне, найщиріше.

Отож, повернемось до нашого героя, який уславив Миколаїв, ТСОУ та клуб «Ікар» на Всеукраїнських змаганнях.

Сам Андрій Басов розповів, що прийшов у аероклуб «Ікар» рік тому. Його дуже добре зустрів начальник Аероклубу Дмитро Філоненко. Працює Андрій разом з інструктором Юрієм Федоткіним, який навчив його виконувати фігури вищого пілотажу.

На Всеукраїнських змаганнях з льотного спорту Андрій Басов здобув 1-е місце у 3-й лізі. Це був його перший виступ на змаганнях такого високого рівня. Як бачимо, – дуже вдалий!

Змагання проходили в Одесі з 12 по 16 вересня. Були представлені клуби з Києва, Кропивницького, Херсону, Миколаєва. Результат дуже високий. Майбутнього року «ікарівці» планують перемогти у командному заліку.

Ми спостерігали за двома тренувальними польотами Андрія Басова. Як завжди, його дії корегував інструктор Юрій Федоткін. Було виконано такі фігури вищого пілотажу: віражі перевернуті, віраж «бочка» (внутрішній), «чобіт» та ін.

«За цей рік я вже впевнено відчуваю себе в польоті. Мені це подобається. Я впевнений. Просто треба відпрацьовувати техніку» – розповідає пілот Андрій Басов.

Ми запитали чемпіона про те, як виникло у нього бажання продовжити «спілкування з небом», бо маємо інформацію, що Андрій закінчив льотну школу, але була значна перерв у польотах.

Андрій просто відповів, що їхав мимо аероклубу, побачив польоти й вирішив спитати чи можна приєднатися до команди підкорювачів неба. Його тепло прийняли у клубі. І ось тепер він – чемпіон, уславлює й примножує досягнення аероклубу «Ікар».

Бажаємо нових стартів та перемог чемпіону й процвітання аероклубу ТСОУ «ІКАР»!

Нагадуємо, що прочитати наші попередні публікації про аероклуб «Ікар та його історію можна за посиланнями:

Вам також має сподобатись...